Новороздільська ЗШ І-ІІІ ступенів №3

Історико-краєзнавчий музей «Світлиця пам'яті» має на меті залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, формування освіченої творчої особистості та сприяння вихованню у неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу.


Основними завданнями шкільного музею є:

  •  залучення молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької роботи;
  •  формування в молоді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України;
  •  розширення поглиблення загальноосвітньої підготовки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи;
  •  надання допомоги педагогічному колективу навчального закладу у впровадженні активних форм роботи з молоддю;
  •  вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії, культури рідного краю;
  •  проведення культурно-освітньої роботи серед молоді, інших верств населення.

Музей Новороздільської ЗШ І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням інформатики відкрито 01.11.10 року( наказ по школі №139-0 від 01.11.10. р.). Знаходиться музей в приміщенні школи, займає кімнату площею 50,4 кв.м. Музей працює з 10 по 15 годину щоденно, крім суботи і неділі. Станом на 01.09.2014 року в музейних фондах знаходиться понад 196 експонатів, з них 189 основного фонду,7 –допоміжного фонду . Розроблено Статут музею, план роботи, ведеться інвентарна книга, книга відвідування, книга проведення екскурсій, книга відгуків і побажань.
До поповнення експонатів долучилися адміністрація школи, учні, вчителі та батьки . 22 грудня 2011 року музей офіційно зареєстрований у Львівському обласному центрі краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді. Свідоцтво № 116 від 22/12/2011року.

Наш музей має два відділи : «Зорепадом летять роки» ,
« Наше минуле –дорога в майбутнє».
Кожний відділ - це як окрема книга життя.
Перший відділ шкільного музею представлений такими експозиціями:
«Директори школи»
Першим директором школи був Смеречинський Василь Пилипович , пізніше очолювали школу : Максаков Іван Павлович, Сітка Володимир Євгенович, Попович Михайло Васильович. З 2002 року і до сьогоднішнього дня  керує школою Павлів Володимир Іванович.
«Учителем школа стоїть»
Недаремно І.Я.Франко говорив, що школа учителем стоїть, бо учитель, як ніхто інший у суспільстві, повинен світити серед людського натовпу зорею своєї внутрішньої, своєї духовної висоти та красоти, своєї мудрості, яка не тільки вчить доброти, але й сама добра, не тільки вчить милосердя, але й сама милосердна, не тільки вчить міряти життя совістю, але й сама совісна. Такого учителя люблять, поважають і пам'ятають усе життя. І такі вчителі є у нашій школі. Доказом цього є подяка від випускників школи. Адже чим далі від учнів шкільні роки, тим спогади про школу стають теплішими і ціннішими.

Результатом учительської праці є наші учні ,якими ми пишаємося.І це відображає експозиція «Гордість школи»
Шкільне життя відображає експозиція « Ми пишемо – про нас пишуть».
На початок 2014 -2015 навчального року створена експозиція «Видатні випускники школи»
Проходять роки... Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що серед випускників, є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважними людьми.
Історія – це знання, і дуже важливе знання. Недарма другий відділ у нашому музеї має назву: «Наше минуле – дорога у майбутнє». Минуле – це своєрідні корені, які живлять дерево життя.
Перша експозиція:
«Посадила в полі льон , довго доглядала
Гострим серпом під коріння по осені жала
Потім тріпала і мила, чесалом чесала,
А зимою веретеном тонку нитку пряла »
Українці споконвіку вважалися найпрацьовитішим народом. В нашому музеї зібрано справжні витвори мистецтва працьовитих митців, що дивують різноманітністю і незвичайністю форм. Ми маємо можливість оцінити художній смак , талановитість народних умільців минувшини.
Наступна експозиція:
« З вечора тривожного і до ранку
Вишивала дівчина вишиванку....»
Здавна в Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері вишиваючи одяг своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки. Сорочки на кожен день вишивали звичайно ж набагато простіше і скромніше, куди багатшим і ретельно вишитим був святковий одяг. Весільні українські сорочки були взагалі предметом особливої уваги.
« З дитинства пам'ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама...»
Рушники набули не так інтерєрного, як обрядового призначення. А прикрасами інтер'єру були вишиті картини, ікони, портрети. Кожна хата не обходилася без Біблії. Другою Біблією для українців став « Кобзар» Т.Г.Шевченка, його заповіт люди також увіковічнювали у вишивці. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, відтак і господині. За тим, скільки і які були рушники, створювалося враження про жінку, її дочок.
« Батьківську хату кожен пам'ятає –
Це джерело для кожного життя »
Батьківська хата... Вона дає людині надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ. Це те місце, яке завжди згадується, сниться, гріє теплом навіть на великій відстані. І саме туди приходиш зі своїми успіхами й невдачами. Тож і не уявляємо ми батьківської хати без витворів народних ремесел : це лозоплетіння(колиска), різьблення по дереву(скриня), а також розпис .У нас розписували все : від посуду до хати. Піч прикрашали декоративними розписами (Поділля), витинанками (Хмельниччина), розмальовками з паперу (Петриківці) - у нашій місцевості піч часто білили, адже біла барва – це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси .

Експозиції музею побудовані відповідно до головних принципів – це принцип побудови експозиції на основі наукової концепції та принцип предметності. Кожна з представлених експозицій являє собою взаємозв'язані і взаємо підпорядковані частини, які забезпечують її цілісність, пов'язаність і скоординованість, встановлюють послідовність показу. Гармонійне й ритмічне співвідношення об'ємних і плоских експонатів, уміле використання площі стін і підлоги, вдало підібрані кольори й освітлення, чітка композиція експонатів, які постійно оновлюються та доповнюються, створюють цілісне враження від музейних експозицій.
Музей створений на базі справжніх матеріалів, пам'яток історії та культури. Комплектування музейних фондів здійснюється шляхом систематичного збору матеріалів через систему завдань під час навчання, експедицій, походів, екскурсій, зустрічей, шляхом листування з установами та організаціями, окремими людьми. Усі матеріали, зібрані у ході пошукової роботи, опубліковуються і описуються відповідно до «Положення про музей при начальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України». Основним документом обліку і охорони матеріалів музею є інвентарна книга, до якої заносяться дані про експонати основного фонду. Записи до інвентарної книги, шифровка експонатів проводяться згідно методичних рекомендацій по створенню музеїв при навчально-виховних закладах Львівського обласного центру туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді.
У приміщенні шкільного музею створені добрі умови для зберігання і експонування музейних предметів. Основним профілактичним заходом захисту експонатів є регулярне провітрювання приміщення, зволоження повітря, зняття пилу з експонатів, оберігання їх від впливу світла (вигорання).

Комплектування фондів відповідно до тематики музею як один з напрямків музейної діяльності, являє собою цілеспрямований, систематичний, плановий процес виявлення і збирання предметів музейного значення для поповнення музейного зібрання.  Важливе джерело комплектування фонду музею - це надходження від учнів, жителів навколишніх сіл.
Відповідно до п.4.3 Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та методичних рекомендацій обласного центру туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, радою музею ведеться документація шкільного музею: інвентарна книга, книга обліку відвідувачів, екскурсій, масових заходів, книга відгуків, акти прийому-передачі експонатів, план роботи.
Один з основних напрямків діяльності шкільного музею – масова робота. У практиці музею утвердились різноманітні форми навчально-виховної роботи: екскурсії, виставки, урок-екскурсія, бесіди. Радою музею розроблена тематика оглядових екскурсій.
Оглядові екскурсії:
« Минуле і сьогодення школи»;
«Із історії школи»;
«Учні школи – воїни-афганці»
«Життя та побут населення нашого краю у 2-й половині ХІХ ст.»;
«Українська вишита сорочка»;
«Рушник – український оберіг»;
Важливим видом масової роботи музею є стаціонарні виставки:
«Предмети побуту»
«Український посуд»
«Хустка -оберіг жінки»
«Українська вишиванка - це «молитва без слів»
«Рушник - духовний символ українського народу»
«Наші учні– воїни афганці»
На базі шкільного музею систематично проводяться:
Міські семінари-практикуми для бібліотекарів, педагогів-організаторів, учителів-предметників та керівників шкільних музеїв навчальних закладів міста.

Закачати презентацію про музей ЗШ №3.